Авіаційний експерт Валерій Романенко в етері Еспресо та Slawa.TV 18 липня 2026 року навів хронологію переходу російської армії до активнішого застосування ракет від зенітних комплексів С-400 для ударів по Києву як дешевшого замінника балістичних «Іскандерів-М».
Запаси та передумови на початок війни
На початок повномасштабного вторгнення Росія мала близько 8 тис. ракет до комплексів С-300. Великі накопичені запаси стали однією з головних причин подальшого переходу на удари саме ракетами С-400, дальність польоту яких значно більша, ніж у старих модифікацій С-300.
Характеристики та нарощування виробництва
Ракета 48Н6 до комплексу С-400 має дальність 220–230 км і не летить по класичній балістичній траєкторії: вона залишається керованою та здатна виконувати маневри. Росія відновила виробництво навчальних ракет для С-400, оснащуючи їх бойовою частиною та GPS-навігацією. Щомісяця російська промисловість випускає близько 60 ракет «Іскандер-М» і додатково приблизно 40 переобладнаних ракет С-400, не враховуючи вже наявні запаси.
Тактика комбінованих атак сьогодні
Пускові установки «Іскандерів» зазвичай стоять за 50–70 км від лінії бойового зіткнення, тоді як комплекси С-400 росіяни можуть підтягувати приблизно на 30 км до кордону. Під час масованих атак РФ комбінує різні типи ракет, використовуючи зенітні комплекси С-300 та С-400 як імпровізовані балістичні ракети, а Patriot виявляє низьколетнучі ракети С-400 значно пізніше, ніж високо-балістичні цілі.
