Керівник Офісу президента Кирило Буданов 20 липня 2026 року в Telegram заявив, що позицію суспільства щодо кадрової ситуації в оборонному секторі почуто, а криза довкола Михайла Федорова та Олександра Сирського вирішується фахово, конструктивно й на користь держави. Він закликав зберігати спокій, уникати взаємної агресії, нікого не хейтити і написав: «Робота йде. Результати будуть».
14–16 липня: відставки та перші заяви
14 липня Верховна Рада проголосувала за відставку уряду Свириденко. 15 липня Федоров заявив, що залишає посаду; разом із ним у відставку пішли його радники Сергій Стерненко та Сергій Бескрестнов (Флеш). За даними The Economist, проведений Федоровим аудит виявив перевитрати в Міноборони і ЗСУ на 300 млрд грн. 16 липня Федоров публічно заявив, що Сирський поставив йому ультиматум і блокував ініціативи міністерства, водночас визнавши, що головнокомандувач «врятував країну» під час оборони Києва у 2022 році.
16–20 липня: протести та позиція влади
16 липня у великих містах України стартували щоденні акції проти відставки Федорова. 17 липня в Києві на його підтримку зібралися понад 10 тисяч людей; акції охопили більше десятка міст України та Варшаву. Організатор протестів, ветеран Дмитро Козятинський, звинуватив Сирського в політиці замість фронту і закликав вимагати його відставки. 18 липня акції з вимогою повернути Федорова і звільнити Сирського тривали. 20 липня нардеп Качура ініціював позачергове засідання Ради, щоб заслухати Сирського і Федорова; Генштаб спростував інформацію про ймовірну відставку Сирського. Буданов назвав дискусію нормальною річчю для вільної держави і заявив, що Україна «вийде обов’язково сильнішою».
