Країни Великої двадцятки: список і ключові факти

Країни Великої двадцятки: хто входить і навіщо цей клуб існує

Країни Великої двадцятки — це 19 держав, Європейський Союз і, з 2023 року, Африканський союз. Разом вони представляють понад 80% світового ВВП, близько 75% світової торгівлі й дві третини населення планети. Формат G20 виник у 1999 році як міністерська площадка для обговорення фінансових криз, а з 2008 року саміти проводять на рівні глав держав і урядів. Нині це головна неформальна переговорна рамка, де обговорюють не лише економіку, а й клімат, продовольчу безпеку, цифрове врядування та міжнародну безпеку. Україна не є членом G20, але регулярно бере участь у самітах як запрошена сторона: президент Володимир Зеленський виступав на самітах 2022 року в Індонезії, 2023 року в Індії та 2024 року в Бразилії.

Для звичайного українця Велика двадцятка — далеко не абстрактний клуб. Від рішень G20 залежить ціна на нафту і газ, тарифи на зерно, доступність кредитів для бізнесу, а також позиція великих країн щодо війни в Україні. На саміті 2023 року в Нью-Делі вдалося ухвалити комюніке, де вперше за роки повномасштабної війни згадали «неприйнятність застосування сили» і закликали до реалізації «зернової ініціативи». Тому список країн Великої двадцятки варто знати не лише дипломатам, а й усім, хто стежить за світовою економікою.

Склад G20: повний список

До Великої двадцятки входять 19 суверенних держав, а також два керівні органи — Європейський Союз і, з 2023 року, Африканський союз. Повний перелік країн Великої двадцятки за регіонами наведено в таблиці нижче.

Росія формально залишається учасником G20, але після початку повномасштабного вторгнення в Україну в лютому 2022 року західні члени групи (G7) бойкотують її представників. На саміті 2023 року в Нью-Делі міністр закордонних справ РФ Сергій Лавров залишив зал під час виступу представників ЄС. Тобто формально Росія — член клубу, але фактично ізольована всередині нього.

Туреччина була серед країн-засновниць G20 ще в 1999 році, але після спроби державного перевороту 2016 року тимчасово знизила активність. Повноцінну участь Анкари відновили 2024 року, коли президент Реджеп Таїп Ердоган повернувся до всіх самітів і робочих треків, і з того часу Туреччина працює в клубі нарівні з іншими учасниками.

Європейський Союз у Великій двадцятці має особливий статус: він не є державою, але входить до клубу разом із країнами-членами, має власного представника на самітах і право підписувати комюніке. Фактично Брюссель представляє інтереси 27 країн ЄС, навіть тих, хто не входить до G20 окремо (Польща, Іспанія, Нідерланди, Бельгія). Африканський союз отримав такий самий статус у вересні 2023 року на саміті в Нью-Делі — це перша інституційна зміна складу G20 від 1999 року.

Серед азійських членів G20 найбільша частка світового ВВП припадає на Китай та Індію. Китай — друга економіка світу за номінальним ВВП, Індія — п’ята і за темпами зростання випереджає всіх інших учасників клубу. Саме тому порядок денний самітів 2023 та 2024 років значною мірою формували саме ці дві країни: Делі просував «зелену» енергетику, а Пекін — реформу СОТ.

Як влаштована Велика двадцятка: правила і механізми

На відміну від ООН чи НАТО, у G20 немає статуту, постійного секретаріату чи юридично обов’язкових рішень. Це неформальна площадка, яка працює на принципі консенсусу. Рішення оформлюються у фінальних комюніке — документах, які підписує вся група, але вони не мають сили міжнародного договору. Це одночасно і сила, і слабкість формату: країни можуть швидко домовлятися без бюрократії, але будь-який спір може заблокувати будь-яке рішення.

Щороку одна з країн-членів головує в G20 і визначає порядок денний. Головування триває з грудня попереднього року до листопада поточного. Наприклад, у 2024 році головувала Бразилія, у 2025 році — Південна Африка, у 2026 році — Сполучені Штати. Саме країна-голова обирає місце саміту, гасло року і тематичні пріоритети. Так, Індія в 2023 році зробила гаслом «One Earth, One Family, One Future» і запропонувала ініціативу Global Biofuels Alliance, яку підписали 19 країн.

Голова G20 має реальні важелі: країна-господар затверджує порядок денний усіх робочих груп, визначає тематичні пріоритети і навіть складає проєкт фінального комюніке. Саме тому за право головування точаться справжні дипломатичні бої: Індія готувалася до саміту 2023 року понад два роки, витратила на організацію близько 100 млн доларів і запросила понад 40 делегацій, включно з Україною та Африканським союзом.

Хто входить до керівних органів G20

Роботою групи керують три рівні:

• Шерпа — представник лідерів, який готує порядок денний саміту і координує позиції всередині країни-голови.
• Робочі групи — об’єднують експертів із фінансів, торгівлі, енергетики, охорони здоров’я, цифрової економіки, освіти. Їх понад 15.
• Трек міністрів фінансів і глав центробанків — збирається кілька разів на рік і готує економічний блок саміту.

Окремо існує так звана «Група двадцяти залучених» (G20 Engagement Groups): бізнес (B20), громадянське суспільство (C20), наука (S20), жінки (W20), молодь (Y20), дослідницька спільнота (T20). До цих треків залучають навіть українські організації: у 2024 році на C20 у Бразилії була представлена українська делегація антикорупційних активістів.

Робочі групи G20 ухвалюють так звані «документи консенсусу», які потім лягають в основу комюніке лідерів. Найважливіші з них — Робоча група з питань розвитку (Development Working Group), Робоча група з питань енергетики та інфраструктури (Energy Transitions Working Group) і Робоча група з питань цифрової економіки (Digital Economy Working Group). Кожна збирається 3-4 рази на рік у різних містах країни-голови, і всі матеріали публікують у відкритому доступі.

Ключові факти про G20, які варто знати українцю

Перший саміт G20 відбувся 2008 року у Вашингтоні у відповідь на глобальну фінансову кризу. Тоді лідери домовилися не допустити повторення Великої депресії і запустили реформу МВФ. З того часу Велика двадцятка перетворилася на майданчик для обговорення будь-яких криз: пандемія COVID-19, вторгнення Росії в Україну, кліматична криза, регулювання штучного інтелекту. Під час пандемії 2020 року саміт G20 вперше пройшов у віртуальному форматі — лідери з’єдналися з різних студій по всьому світі.

G20 не має власного офісу: всі матеріали, логістику і навіть стіл переговорів надає країна-голова. Тому унікальна атмосфера кожного саміту — це відбиток культури господаря: в Італії 2021 року гостям подавали італійські сири, в Індії 2023 року — традиційну вегетаріанську кухню, а в Бразилії 2024 року — кавові церемонії.

Один із найпомітніших результатів G20 — створення «Паризького клубу» реформ. У 2009 році в Лондоні Велика двадцятка вирішила перерозподілити 5% квот МВФ на користь країн, що розвиваються, і передати 3% квот від європейських країн до Азії, Африки та Латинської Америки. Це рішення досі залишається одним із найважливіших кроків із реформування глобального фінансового управління з часів Бреттон-Вудса 1944 року.

Під час саміту 2022 року в Балі вдалося ухвалити комюніке, де вперше згадали «війну в Україні» як таку. Попри тиск Москви і Пекіна, 19 з 20 учасників підтвердили, що «більшість членів G20 рішуче засуджує війну в Україні». Саме цей документ став основою для подальших дискусій про заморожені російські активи і використання їх для відновлення України.

G20 vs G7: у чому різниця

Окремо варто звернути увагу на роль Великої Британії, яка входить до G20 і є ключовим союзником України в питаннях оборони та фінансової підтримки. Країну очолює король Чарльз III, а уряд базується в Лондоні; за даними Вікіпедії, Велика Британія залишається постійним членом Ради безпеки ООН з моменту її заснування і одночасно є членом Великої сімки, НАТО та Великої двадцятки.

Часто G20 плутають із «Великою сімкою» (G7), до якої входять США, Велика Британія, Німеччина, Франція, Італія, Японія і Канада. Різниця — у складі і функціоналі.

G7 має важелі для санкцій і військової підтримки, тоді як G20 важливіша для залучення країн, які не приєдналися до антиросійських санкцій: Індії, Китаю, Саудівської Аравії, ПАР. Саме в рамках G20 Україна намагається переконувати ці держави підтримувати Формулу миру.

Ще одна суттєва різниця — G7 має постійну інституційну структуру: штаб-квартиру в Паризькому клубі, регулярні зустрічі шерп, щорічні саміти голів урядів і міністрів закордонних справ. G20 до 2008 року взагалі існував лише як міністерський формат. Інституційно Велика двадцятка залишається молодшою і менш формалізованою, що робить її гнучкішою, але й менш передбачуваною.

Україна і G20: чому нас запрошують, але не приймають

Україна не може стати членом Великої двадцятки з формальної причини: G20 — це клуб найбільших економік, а український ВВП не входить до двадцятки найбільших. Однак президент Зеленський брав участь у самітах 2022-2024 років у форматі запрошеного гостя. У 2022 році в Балі він виступив онлайн, у 2023 році в Нью-Делі прилетів особисто і провів десятки двосторонніх зустрічей, у 2024 році в Ріо-де-Жанейро виступив перед лідерами БРІКС+.

Для України членство в G20 дало б статус рівного гравця за столом переговорів. Але водночас це вимагало б співпраці з Росією, яка нині є членом клубу. Тому поки що Київ обрав іншу стратегію: домагатися запрошень на щорічні саміти і паралельно просувати власну Формулу миру, яка передбачає 10 пунктів відновлення справедливості, зокрема покарання агресора і компенсації збитків. Українські дипломати також просувають ідею закріплення статусу «постійного запрошеного учасника», щоб президент мав гарантоване право виступати на кожному саміті без окремого запрошення господаря.

Варто зазначити, що запрошення для України на саміти G20 не є автоматичним — кожного разу його погоджує країна-голова. Саме тому українська сторона заздалегідь проводить переговори з керівниками майбутнього головування: у 2023 році Зеленський зустрівся з прем’єр-міністром Індії Нарендрою Моді ще на полях саміту G7 у Хіросімі, а у 2024 році провів двосторонню зустріч із президентом Бразилії Луїсом Інасіу Лулою да Сілвою ще до офіційного запрошення на саміт у Ріо.

Перспективи вступу: чи реально це до 2030 року

Розширення G20 практично неможливе без одностайної згоди всіх 20 членів. Останнє розширення відбулося у 2023 році, коли до клубу приєднали Африканський союз — це перша інституційна зміна складу з 1999 року. Щоб Україна стала повноправним членом, Росія мала б не блокувати це рішення, а західні країни — підтримати. Наразі така конфігурація неможлива. Реалістичніший сценарій — закріплення статусу постійного запрошеного, що обговорюється в українському МЗС з 2023 року і не потребує згоди Москви.

Крім того, Україна може скористатися так званим «іспанським прецедентом». Іспанія не є членом G20, але регулярно запрошується на саміти і має статус «постійного гостя» з 2008 року. Цей формат дозволяє Мадриду виступати на пленарних засіданнях і брати участь у робочих групах, не будучи повноправним членом клубу. Українські дипломати публічно називали іспанську модель прикладом для наслідування.

Хто не входить до G20, але має вплив: Іран, Ізраїль, Швейцарія

У Великій двадцятці немає Ірану, Ізраїлю, Швейцарії, Норвегії, Нідерландів, Бельгії, Польщі, України, В’єтнаму, Пакистану, Бангладеш, Нігерії, Єгипту. Деякі з цих країн мають ВВП, порівнянний із членами G20, але не потрапили до клубу через політичні причини. Іран, наприклад, через санкції і ядерну програму, Ізраїль — через відсутність консенсусу серед арабських членів, зокрема Саудівської Аравії.

За паритетом купівельної спроможності (ПКС) Україна входить до 40 найбільших економік світу, а за номінальним ВВП — у 60. Але в G20 беруть до уваги номінальний показник, і Україна поки що не відповідає критеріям. У майбутньому найімовірніші кандидати на вступ — Іспанія, Нідерланди і Бельгія, чиї економіки стабільно входять до двадцятки найбільших у Європі.

Окремої уваги заслуговує Швейцарія: країна не є членом G20, але регулярно запрошується на саміти як «гостьовий спікер» завдяки своїй ролі фінансового посередника (Цюрих, Женева) і місцю розташування штаб-квартир міжнародних організацій. Берн також є членом так званої «Групи двадцять залучених» і бере участь у роботі окремих треків.

Структурна довідка: як читати саміти G20

Щороку саміт Великої двадцятки триває два дні. Перший день зазвичай присвячений бізнесу і фінансам, другий — політичним питанням. У кулуарах лідери проводять двосторонні зустрічі, які часто стають головними результатами саміту. Наприклад, у 2024 році в Бразилії президент Зеленський провів переговори з президентом Китаю Сі Цзіньпіном, хоча офіційно Пекін не підтверджував деталей.

Усі саміти завершуються ухваленням «Декларації лідерів» — документа на 20-30 сторінок, де зафіксовані домовленості. У 2022 році в Балі Росія і Китай погодилися з критикою ядерних загроз, хоча раніше блокували будь-які згадки про війну в Україні. Це показує, що навіть неформальний клуб може тиснути на великі держави.

Декларація лідерів поділена на кілька розділів: макроекономічна політика, торгівля, клімат і енергетика, цифрова економіка, охорона здоров’я, освіта, боротьба з корупцією, розвиток. Кожен розділ містить конкретні зобов’язання і терміни. Наприклад, у 2021 році в Римі лідери G20 зобов’язалися вакцинувати 70% населення Землі до середини 2022 року, але цей пункт не був виконаний через нерівномірний доступ до вакцин.

7 кроків, як звичайному українцю стежити за G20

Саміти G20 — це не закриті заходи для дипломатів. Більшість матеріалів доступні у відкритому доступі, і будь-хто може стежити за порядком денним.

1. Стежте за офіційним сайтом головування. У 2026 році головує США — сайт g20.org публікує порядок денний усіх робочих груп і треків.
2. Читайте Engagement Groups. B20 публікує щорічні рекомендації для лідерів, C20 — доповіді про права людини. Ці документи виходять за кілька тижнів до саміту.
3. Дивіться прямі трансляції. Усі пленарні засідання саміту транслюють на YouTube-каналі G20 з синхронним перекладом англійською, французькою, іспанською, китайською, арабською.
4. Читайте комюніке. Фінальну декларацію лідерів публікують на сайті країни-голови. Це головний документ, який визначає порядок денний на рік.
5. Аналізуйте джерела G20. У Brookings Institution, Peterson Institute, Atlantic Council є аналітики, які спеціалізуються на Великій двадцятці і пояснюють «закулісся».
6. Стежте за українським МЗС. Після кожного саміту прес-служба МЗС публікує розширений прес-реліз українською про підсумки участі Зеленського.
7. Порівнюйте з минулими самітами. Архів усіх декларацій з 2008 року є на сайті g20.utoronto.ca — канадському дослідницькому центрі G20 Information Centre.

Підсумок: чому G20 — це важливо

Країни Великої двадцятки — це 19 держав і два керівні об’єднання, які разом формують 80% світової економіки. Україна не є членом клубу, але бере участь у самітах як запрошена сторона і просуває власну Формулу миру. Рішення G20 впливають на ціни на енергоносії, продовольчу безпеку, кліматичну політику і навіть позицію «Глобального Півдня» щодо війни Росії проти України. Стежити за G20 варто навіть тим, хто далекий від дипломатії: від рішень клубу залежить вартість хліба, пального і кредитів у наступному році.

Поширені запитання

Скільки країн входить до Великої двадцятки?

До G20 входять 19 суверенних держав, а також Європейський Союз і, з 2023 року, Африканський союз. Усього 21 учасник. Це число зафіксоване в установчих документах і не змінювалося з моменту створення формату в 1999 році, за винятком приєднання Африканського союзу у 2023 році.

Чи є Україна членом G20?

Ні, Україна не є членом Великої двадцятки. Український ВВП не входить до двадцятки найбільших у світі, що є формальною вимогою для членства. Однак Україна бере участь у самітах як запрошена сторона з 2022 року і виступає перед лідерами країн-членів.

Чому G20 важливіша за G7?

G20 представляє понад 80% світового ВВП, тоді як G7 — лише близько 40%. До G20 входять Китай, Індія, Бразилія, які визначають глобальну економіку і торгівлю. Саме в G20 Україна може адресно працювати з країнами «Глобального Півдня», які не приєдналися до антиросійських санкцій.

Хто головує в G20 у 2026 році?

Головування в G20 у 2026 році належить Сполученим Штатам Америки. Це вже вдруге, коли США головують у Великій двадцятці — попередній раз був у 2008 році під час фінансової кризи. Місце саміту 2026 року оголосять на початку року.

Чи може Росія бути виключена з G20?

Формально виключити Росію з G20 неможливо — статут клубу не передбачає такої процедури. Однак країни G7 бойкотують російських представників з 2022 року. Фактично Росія залишається членом клубу, але ізольованою всередині нього і не бере участі в жодних робочих групах.

Коли і де відбудеться наступний саміт G20?

Наступний саміт G20 відбудеться у 2026 році в США. Точну дату і місце оголосить американське головування на початку 2026 року. Зазвичай саміти тривають два дні і проходять у великих містах, здатних прийняти понад 30 глав держав.

Як G20 впливає на Україну?

Рішення G20 впливають на ціни на нафту, зерно, добрива, а отже на вартість пального і хліба в Україні. Крім того, позиція країн G20 щодо війни в Україні формує міжнародну коаліцію підтримки. Саме в рамках G20 Україна домагається підтримки Формули миру від країн, які не приєдналися до санкцій проти Росії.

Хто може стати новим членом G20?

Розширення G20 практично неможливе без одностайної згоди всіх 20 членів. Останнє розширення відбулося у 2023 році, коли приєднали Африканський союз. Найімовірніші кандидати на вступ у майбутньому — Іспанія, Нідерланди і Бельгія, чиї економіки стабільно входять до двадцятки найбільших у Європі.

Чим відрізняється G20 від G8?

«Велика вісімка» (G8) існувала з 1997 року і включала сім країн G7 плюс Росію. У 2014 році після анексії Криму Росію тимчасово виключили з клубу, і формат повернувся до G7. G20 — ширший клуб, який об’єднує не лише західні країни, а й Китай, Індію, Бразилію, ПАР, Саудівську Аравію та інші.

Де можна знайти офіційні документи G20?

Усі декларації лідерів з 2008 року зберігаються на сайті g20.utoronto.ca — канадському дослідницькому центрі G20 Information Centre. Там можна порівнювати комюніке різних років, аналізувати зміни позицій і відстежувати невиконані обіцянки лідерів.